ЗАГУМЕ́ННЯ, НЯ́,
Загуме́ння, ня́, с. Мѣсто за гумномъ. Там на загуменню тополя стояла. Гол. І. 285.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 31.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАГУМЕ́НОК, НКУ, →← ЗАГУМЕ́ННИЙ, А, Е.